Виталий, 54 - 27 августа 2009 19:57

[SIZE=+1]Вільна любов [/SIZE]

Буває, що любов, як пташка, вривається крізь розчинене вікно, й, сідаючи на плече, воркоче ніжно і лагідно. Її не хочеться відпускати. Незбагненне тепло несподівано наповнює душу, все єство, усю плоть… Таку любов хочеться зберегти навіки, оберігати її як найсвятіший дар, як неземне диво. Затишна і стійка, вона допомагає долати життєві труднощі та незгоди, боротися з буденністю та похмурістю існування… Але птах символізує волю. У клітці така любов змарніє, зав'яне і - врешті - помре.
- Я ставлю тобі умову, - сказала Лілія, відкинувши з очей неслухняне волосся та пильно вдивляючись у свого вродливого обранця - Павла. - Наша любов має бути вільною. Буває, що любов, як пташка, вривається крізь розчинене вікно, й, сідаючи на плече, воркоче ніжно і лагідно. Її не хочеться відпускати. Незбагненне тепло несподівано наповнює душу, все єство, усю плоть… Таку любов хочеться зберегти навіки, оберігати її як найсвятіший дар, як неземне диво. Затишна і стійка, вона допомагає долати життєві труднощі та незгоди, боротися з буденністю та похмурістю існування… Але птах символізує волю. У клітці така любов змарніє, зав'яне і - врешті - помре.
- Я ставлю тобі умову, - сказала Лілія, відкинувши з очей неслухняне волосся та пильно вдивляючись у свого вродливого обранця - Павла. - Наша любов має бути вільною.
Щось стрепенулося на серці у Павла, якийсь неясний підозрілий здогад затьмарив свідомість, але юнак не подав виду, а тільки впевнено відповів:
- Це слушне рішення. Я зовсім не проти.
- Але ти розумієш, що значить - вільна любов? - широко розплющила свої бездонні сіро-зелені очі Ліля. - Це коли немає ніяких умовностей, ні зобов'язань, ні докорів, аніяких підозр та ревнощів. Це вільні почуття, що ґрунтуються на повній довірі та взаєморозумінні. Це свобода помислів, почуттів, дій, рухів… Ти згоден на таку любов… зі мною?
- Я дуже кохаю тебе, Ліля. Тому згоден на все.
- А все-таки?..
Мовчанка не до речі запанувала в наповненій сонцем яскравій кімнаті. Здавалося, що якусь мить закохані молоді люди намагалися прочитати думки одне одного. Але таємничі почуття не піддаються розгадуванню…
"Вільна любов… І хто вигадав таку от дивну любов? - занепокоєно думав Павло. - Невже людям надокучили звичайні прямі відносини, що споконвіку запалювали серця пристрасним вогнем, зливали воєдино палкі душі, злучали думки і прагнення?"
"Він ніколи не збагне до кінця глибокої суті цих взаємостосунків, - врівноважено міркувала Лілія. - Для нього саме поняття вільної любові буде асоціюватися з сороміцькою розпустою, невірністю, несерйозністю… І переконувати, домагатися чогось - марна справа. Ми такі з ним все-таки різні!"
- Знаєш, Лілю, - розбив мовчанку Павло. - Яка б не була форма любові - головне, щоб люди були щасливими. Відчуття щастя - от що забула ти приписати до неодмінної умови вільної любові.
- Щастя… Вільне щастя, - з таємничою посмішкою промовила Ліля. - Ти підкинув цінну ідею! Треба обов'язково над цим помізкувати…
- Як пахнеш ти формальностями, - не стерпів юнак. - В почуттях не повинно бути умовностей - ти ж сама сказала. Пробач, але я любив тебе не вільною любов'ю, а щирим, палким, відданим і чистим коханням. Тепер же ти загасила його своєю штучною філософією. Ти любиш не серцем - а розумом. Як все-таки шкода!..
Посмішка зникла з рум'яного обличчя Лілії, а з очей покотилася безсоромна сльоза, коли за Павлом гучно стукнули ні в чім не повинні двері…
Героям цієї історії так і не судилося розсмакувати вільну любов, яка безтурботною пташкою вривається у розчинене вікно і весело щебече свою бузкову пісню. Можливо, вам, закохані юні пари, вдасться колись її розгадати?

• 
• 
•